РОЗИНКИ, КІВ,
Розинки, ків, м. мн.
1) = Родзинки.
2) — продавати. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай. Ном. № 10486.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 46.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РОЗКРАЯТИ, РА́Ю, ЄШ, →← РОЗИГРИ, РІВ,